Освітні втрати — це прогалини у знаннях і навичках, які виникають в учнівства під час освітнього процесу у порівнянні зі стандартами освіти та очікуваними результатами навчальних здобутків.

       Освітні втрати можуть виникати з різних — як індивідуальних, так і системних — причин. Серед них: здоров’я, війна, пандемія, надзвичайні ситуації природного характеру.

        Значний вплив також накладається на освітні втрати, зумовлені у 2020—2021 роках пандемією COVID-19. Окрім безпосередньої зупинки освітнього процесу, що мав місце у всій країні після 24 лютого 2022 року, а також обмежень дистанційного навчання, на виникнення освітніх втрат можуть впливати також інші чинники:

• бойові дії та окупація;

• повітряні тривоги;

• виїзд учнівства за кордон;

• переїзд у межах України;

• відключення електроенергії;

• руйнування значної частини закладів освіти.

   Освітні втрати – як снігова куля: якщо ми маємо прогалини на певному рівні освіти, то ці прогалини зумовлюють наступні прогалини.

    Що треба робити, щоб ці прогалини не накопичувалися? Насамперед важливо вчасно, хоча би на локальному рівні, кожному вчителеві та вчительці розуміти, які елементи навчального матеріалу є ключовими.

    Сама собою ситуація не виправиться. Як доводить практика: якщо прогалини в навчанні вчителі намагаються наздогнати просто на заняттях, при цьому просуваючись у новому матеріалі, це не є ефективним та лише заплутує школярів. Необхідні цільові заходи, щоб допомогти учням надолужити втрачене.

          Можливі варіанти:

1. Збільшення часу навчання

2. Прискорена освіта

3. Програми прискореного навчання

4. Корекційні програми

5. Адаптивне навчання

6. Програми надолуження освітніх втрат

          Стратегія  з надолуження освітніх втрат — це комплекс заходів для здобувачів загальної середньої освіти, спрямований

• на визначення прогалин у навчанні та їх компенсацію,

• а також на адаптацію,

• пріоритезацію предметів (знань та компетентностей),

• надання психологічної та соціально-емоційної підтримки.